Свято зацвітає у вишнях,
У цукрі тремтять пелюстки,
Подвір’я в мережевих сукнях,
І чутно урочі пісні.

Замріяні, повні надії,
Майбутнє планують своє,
В країні, де радісні мрії,
І мирне небо голубе!

Ще один  рік для кожного з нас став  періодом  мужності,сподівань, підтримки та  випробовувань.
І  все ж таки останній дзвоник – такий бентежний, такий незабутній. Він залишає в минулому дитинство, безтурботність, перші помилки та особливі моменти.
У квітучому килимі травня, у золотистих променях теплого сонця, ніби розгубилися ніжні усмішки. Вони розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють очі радістю. І хіба хтось може відібрати у нас можливість дарувати свою щирість та любов найціннішим…
Щемливі слова вдячності, натхненний вальс «На Дніпрових схилах», життєві проєкти, гомінливі класи, схвильовані батьки та вчителі і одне на всіх дитяче щастя – бачити одне одного, ділитися планами на майбутнє, обіймати, наближати перемогу разом.