ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Гранти

Офіційні сайти

Корисні Веб-ресурси

Управління сім"ї, молоді та спорту

 Центр   моніторингу столичної освіти

Український центр оцінювання   якості освіти

Київський регіональний центр оцінювання якості освіти

Київський палац дітей   та юнацтва

Київський університет мені Бориса Грінченка

Київська міська   психолого-медико-педагогічна консультація

Календар

Декабрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Сторінка соціального педагога

СоцпедагогГриценчук Оксана Михайлівна – соціальний педагог спеціалізованої школи № 125 м. Києва з поглибленим вивченням англійської мови працює за такими напрямками:
- психологічна підготовка до навчання у школі;
- адаптація дітей до умов перебування у навчально-виховному закладі;
- організація роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку педагогів;
- професійне самовизначення старшокласників;
- організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;
- сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів
- попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та навчально виховному закладі;
- організація роботи з дітьми пільгового контингенту;
- методична робота.

Види роботи:
- діагностична робота;
- прогностична робота;
- консультаційна робота;
- соціально-перетворювальна робота;
- профілактична (просвітницька) робота;
- навчальна діяльність;
- організаційно-методична робота;
- зв’язки з громадськістю.

Учням та їхнім батькам надаються наступні види соціальних послуг: 
- допомога в адаптації дітей при вступі до школи, переході із одного до іншого ступеня навчального закладу;
- посередництво між навчальним закладом та сім’єю, між батьками і вчителями;
- контроль за відвідуванням учнями навчального закладу, допомога у подоланні причин, що призводять до пропусків занять;
- попередження конфліктів, які можуть виникнути в учнівському колективі.

Поради для батьків на кожен день

Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні.

Якщо дитина оточена критицизмом –  вона вчиться звинувачувати.

Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битись.

Якщо з  дитини глузують – вона буде нерішучою.

Якщо дитину постійно присоромлюють – вона вчиться відчувати себе винною.

Якщо дитина оточена терплячістю – вона вчиться бути терплячою.

Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.

Якщо дитину хвалять – вона вчиться цінувати інших.

Якщо з дитиною поводяться справедливо-вона вчиться справедливості.

Якщо дитина відчуває себе в безпеці – вона вчиться довіряти.

Якщо дитину схвалюють – вона вчиться поважати себе.

Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Навчіть дітей безпеки

Безпечна поведінка – це в першу чергу, вміння оцінити обстановку. Не забувайте нагадати дітям про елементарні заходи безпеки, щоб уберегтися від злочину і самим не вчинити протиправного. Отож розкажіть їм не тільки про те, як правильно переходити вулицю, а й як поводитися, коли до них чіплятимуться неповнолітні вимагачі, грабіжники чи хулігани.

Дитина повинна знати, що деяких таємниць берегти не треба, і твердо усвідомити: якщо хтось силує її до непристойних дій, залякує чи, навпаки, робить дорогі подарунки-про це слід повідомити батькам або близьким. У кожному разі маленьку людину не звинувачуватимуть і не лаятимуть за те, що з нею зробив дорослий. Навпаки, їй завжди довірятимуть і допомагатимуть в усьому.

Навчіть дітей:

  • завжди говорити, куди йдуть;
  • вчасно приходити додому (у визначений батьками час) і ніколи не затримуватися на вулиці самим;
  • уміти за зовнішністю відрізнити тих людей, у яких можуть бути погані наміри;
  • нікуди не йти з незнайомцями без дозволу батьків;
  • не сідати в чужу машину, навіть для того, щоб показати дорогу;
  • не приймати дарунків без дозволу батьків;
  • голосно кричати і , якщо є можливість, утікати, коли хтось має намір взяти силою;
  • розповідати батькам навіть про те, у чому соромно зізнатися;
  • перед тим, як відчинити двері, подивися у вічко, чи нема за дверима сторонніх; якщо тобі не видно, але ти чуєш голос людей, почекай, поки люди не підуть з площадки;
  • ваша дитина не повинна приводити до себе в гості незнайомих людей;
  • ваша дитина ніколи не повинна йти з навчального закладу з людьми, яких вона не знає, навіть, якщо вони посилаються на вас;
  • відпускаючи дитину на прогулянку, розкажіть їй про найбільш небезпечні місця в дворі (підвали, горища, машини, що стоять). Назвіть їй, де гратися найбезпечніше.

Коли ваша дитина стала жертвою злочину, обов’язково викликайте поліцію, не роблячи сенсації з того, що сталося, і обов’язково заспокойте дитину.

Щоб допомогти дитині відчути вашу підтримку і знайти душевну рівновагу, важливо:

  • допомогти їй упоратися з негативними почуттями й виговоритися;
  • допомогти їй знайти їй душевну рівновагу, спокій у родині.

Важливо, щоб дитина не «закривала» своїх почуттів у собі, а могла «вилити» їх, поділитися.

 Спілкування протягом дня

  • Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
  • Не підганяйте, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж  ви цю причину не вирішили – гріха дитини у цьому немає.
  • Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть їй декілька лагідних слів, без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб не було зауважень!» тощо.
  • Забудьте фразу: «Чи був ти чемний?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам важко після важкого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
  • Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
  • Зауваження вихователя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
  • При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре поводитись, то…». Часом умови ставляться важкі, і тоді ви можете опинитися у непривабливому світлі.
  • Протягом дня знайдіть /постарайтесь знайти/ півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
  • У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителями, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
  • Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий стан. Найчастіше – це об’єктивні показники втоми, перевантаження.
  • Знайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день, і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням.
  • Чекати якогось дива від дитини, радісних поривань душі, доброти, треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.   

Сім  основних правил батьківської поведінки  в організації навчання

  1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви вимагаєте  її (самостійності) в усіх сферах повсякденного життя, тим більше зможе ваша дитина працювати з почуттям відповідальності в шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного і тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за  самостійне розпізнавання помилок.
  2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказками, такими як, наприклад, вказівка на довідники, знаходження правил, відгадування ребусів та інше, що може привести до шляхів розв’язання. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.
  3. Дайте своїй дитині можливість перенести знання зі школи на домашній рівень і таким чином практично їх засвоїти.
  4. Визнайте здобутки дитини. Надавайте перевагу похвалі (заохоченню), а не докорам. Похвалою та заохоченням ви досягнете чогось набагато легше та краще, ніж повчанням, нагадуваннями і іншими покараннями. При похвалі звертайте увагу на те, щоб не обмежувати її критикою (дев’ять, звичайно, чудово, але без двох дурних помилок це могла б бути справжня дванадцятка). Будьте обережними в обходженні із заохоченнями (винагородами) як визнанням здобутку (ефективності).
  5. Не ставте перед своєю дитиною надмірні вимоги. Не робіть їх суворішими, ніж вимоги вчителів.
  6. Будьте, як вихователь, зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків, які читають, швидше сама вхопить книгу, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.
  7. Говоріть, по можливості, якомога позитивніше про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона бореться зі тими власними упередженими думками.

 Сприяння ефективній самоорганізації при виконанні домашнього завдання

 Аналіз завдання: Що насправді потрібно зробити? Сформулюй це ще раз своїми словами.

Аналіз матеріалу: Що мені потрібно для виконання завдання? Що я вже маю?

Аналіз мети: До чого я прагну? Як я можу цього досягти? Від чього я можу відмовитись?

Аналіз конфлікту (протиріччя): Чому я не можу піти далі? Що мені заважає? Що я змушую змінити?

Формулювання часткових (проміжних) цілей: Який крок наступний? До цього моменту все правильно! Тепер я вже повністю організований!

Переборювання фрустрації (краху надій): Помилку можна виправити! Я буду старанно працювати!

Вимога до розподілу часу: Одна маленька перерва не може зашкодити! Я зроблю це, я маю час!

Оцінювання часткових (проміжних) результатів: Я це зробив! Мені це добре вдалося!

Як допомогти дітям зрозуміти свої почуття

  • дайте дитині додаткову підтримку, підбадьорте її та будьте чуйні, терпимі, коли  вона перебуває у стресовому стані, адже діти показують свої страждання та хвилювання за допомогою різної поведінки – надчутливою, замкненої,  пустотливою;
  • будьте чуйні до почуттів,  які виражає дитина словесно та іншим шляхом;
  • допоможіть дитям навчитися  казати про свої почуття замість того, щоб дитина просто замкнулася;
  • навчіть вирішувати проблеми словесно, а не фізично; методом знаходження кращих способів для того, щоб впоратися з ситуацією;
  • допоможіть дітям заспокоюватись самостійно, коли вони прикро вражені. Наприклад, іноді діти старшого віку необхідно просто більше часу побути на одинці, тоді як молодші діти мають потребу в чутливій близкості з рідними;
  • проводьте співбесіди про почуття дитини, проектуючи ситуацію, яка його засмучує, на себе, виражаючи Ваші власні почуття (наприклад, «Мені стає сумно, коли я сперечаюся зі своїми друзями, можливо, тобі також»);
  • переконайте дитину, що у всіх дітей виникають почуття за певних обставин (наприклад, «Іноді діти лякаються і це нормально», «якщо щось не працює, це тебе дратує», «коли тебе дражнять, ти ображаєшся»);
  • діти молодшого віку потребують допомоги, щоб навчитися відмічати свої почуття. Це допомагає їм ввійти в емоції, біль, точно розпізнати їх та правильно впоратися з ними (наприклад, «Думаю, що ти плачеш тому, що ти стомився(лась), «Я знаю, що діти відібрали твій м’яч, і це тебе прикро вразило»);
  • іноді дітям легше  відповісти на коментар, ніж на пряме питання, якщо щось не так (наприклад, «Сашко, ти виглядаєш дещо засмученим. Напевно, ти думаєш про свою мамусю…»);
  • буває так, що дитині легше коментувати свої почуття в контексті почуттів більшості дітей ( наприклад, «Більшості дітей стає моторошно та сумно, коли їхній татусь та мама сваряться», «мабуть, всі діти ображаються та страждають, коли на них кричать, обзивають або не хочуть спілкуватися»).

 

Ювілейний рік І. Франка

Ювілейний рік І. Франка
Компьютерные обучающие программы для школьников

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода

Громадська організація “Ла Страда-Україна”

Громадська організація “Ла Страда-Україна”

Наші партнери

 Освітня карта Києва

Центр развития личности Всеукраїнська безкоштовна шкільна освітня мережа
Всеукраїнський науково-практичний журнал Директор школи ліцею гімназії
Освітній портал «Педагогічна преса»
Портал освітян України «ПЕДРАДА»
V Національна виставка-презентація «Інноватика в сучасній освіті»
Сьома  Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» та Третя Міжнародна виставка закордонних навчальних закладів «World Edu»

Відповідальний
за роботу в школі інспектор Сектору ювенальної превенції
Дніпровського УП, лейтенант поліції

Крупеня
Олексій Вікторович

Телефон для зв'язку:
097-123-51-92