«Україна стане колись новітньою Грецією: прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля – колись прокинуться: … і повстане велика, культурна нація – й її межі простягнуться до Чорного моря, а відтіля ген, у далекий світ». Саме такими словами німецького письменника Йоганна Ґотфріда Ґердера 18 березня 2016 року в спеціалізованій школі № 125 розпочалося засідання педагогічної ради на тему: «Українознавство як системотворчий чинник національно-патріотичного виховання молоді».
Виступи директора школи Посадської Т. Л., заступника директора з навчально-виховної роботи Васіної Т. В., психолога Гольцберг К. О., вчителів-предметників Безмаль М. В., Чиканової О. В., Гусаченка Л. Д., Мороз Г. В., соціального педагога Гриценчук О. М.  супроводжувалися цікавими та яскравими презентаціями, які демонстрували застосування основ циклу українознавства у національно-патріотичній роботі школи. Учителем початкової школи Вакуленко Т. Г. було проведено майстер-клас «Народні традиції і свята». Підсумком і родзинкою педагогічної ради був виступ педагога-організатора Лазоренко В. В., який наводимо нижче:

Наша школа всім багата…
Кожний день у школі свято.
Веселе, грайливе чи дипломатичне,
Заради дітей, ми у пошуках вічного.
А вічне для школи – це наше коріння,
Від діда і прадіда історія, вміння.
Добрі традиції, висока культура,
Пам’ятки міст, архітектура.
Свідомо виховуємо громадянина,
Для кого важливе майбутнє країни,
Цілісний розвиток, моральний аспект,
Хто з легкістю зможе очолить проект.
У школі створили «Любіть Україну»,
В якому скарби від батька до сина.
І заходи патріотичні,
Дуже яскраві та феєричні.
Яка ж вона любов до України?
Вона у кожного своя.
У  когось – рідна Батьківщина,
Для мене – це моя сім’я.
Мова, рушничок, калина,
Писанки, трави, оберіг,
Для серця – пісня солов’їна,
І рідний батьківський поріг.
Вишита сорочка – мамин оберіг,
Щастя, радість і долю – увібрав рушник.
Вишиванка – диво, створене людьми,
Символ України, любові та краси.
У сорочку часто вбрані вчителі,
Це приклад для учнів, мелодія душі.
Бо ми – українці,
Вільний славний рід.
І про нас з дитинства,
Слава йшла у світ.
І традиції народні,
Впродовж тисячоліть,
Шанувати до сьогодні
Кожен з нас вже звик.
Мандруємо країною,
Шануємо святе.
Ми народились вільними –
Це щастя золоте!