Пройшли роки, давно вже сплили ріки,
То вереск кров’ю в тім яру цвіте,
Бо біль землі, і біль душі навіки,
Про злочин пам’ять у віки несе.

(Івана Васильківська)

Майбутнє і минуле – це час, куди ми не можемо потрапити. Нас завжди оточує сьогодення. Проте для учнів спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 125 м. Києва з поглибленим вивченням англійської мови ці два поняття дуже пов’язані… Адже сучасність є результатом багаторічних подій, більшість з яких є трагічними…29 та 30 вересня у школі відбулися заходи, присвячені 80-тим роковинам від початку трагічних подій у Бабиному Яру. Уроки-пам’яті, презентаційні доповіді, обговорення архівних відео та документів, дослідницька робота над спогадами очевидців, спомин душі за загиблими у хвилині мовчання… Крім того, учні 9-А, 10-А та 10-Б класів віддали пошану жертвам Голокосту і всім загиблим у Другій світовій війні, відвідавши Національний меморіальний комплекс “Бабин Яр”.

А скільки їх пішло у небуття…
Лиш через те, що з “іншого” народу.
Чи кров у них… чи не така душа?
Чи не потрібні їм були життя й свобода???

Бабин Яр…. Минуло вже 80 років…
А місце пам’ятне ще й досі чує кроки,
Біль, постріли, кривавії тіла,
Які жахіття доля принесла.

Запалюю свічки… трагічна дата…
І про минуле з шаною говоримо.
Тамуємо печаль, її багато.
Ми, пам’ятаючи, своє сучасне творимо!