Спасибі тобі, наш герою!

Немає слів, щоб вдячність описати
Героям української землі,
За право просто жити і зростати,
Під щирим небом у щасті та добрі.

Жоржини з чорнобривцями співають
Останню пісню тим, хто в стиглім житі.
Без визнання нас просто захищають,
Щоб янголами в небо полетіти.

Моя країно! Скільки вже синів.
Ти в земляній колисці поховала?
Як мати рідна плачучи страждала,
І чути досі жалібний твій спів.

Спасибі тобі, наш герою,
За твої прагнення та  дії.
За те, що був  за нас горою,
За наші найцінніші мрії!

   Неможливо забути те, що змінило всю країну… Пам’ять про ці події викарбувалась у наших серцях зернами скорботи, дощами сліз, доброю згадкою про тих, чиї імена ми промовляємо вголос, з гордістю називаючи Героями Небесної Сотні.
Під час уроків пам’яті учні згадали про всіх, хто віддав своє життя впродовж останніх років. Адже ці події стали початком змін, на які наша країна чекає і досі.
   Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава!