Сорок літ… А пам’ять не стихає,
І квітень знов тривожно промовля.
Чорнобиль болем серце огортає –
Як рана, що не гоїться щодня.

Трагедія в душі, не згас той біль,
Не стерлись імена, не зникли тіні.
Герої там стояли серед хвиль,
І ми вшановуємо їх донині.

Стоїть мовчазно місто серед трав,
Де час завмер у квітневій тривозі.
Стільки життів, той час забрав,
А ми лиш стоїмо напівдорозі.

Трагедія ця – межа катастроф.
Уразливе людство віднині.
І ціла планета в тенетах епох,
І досі підвладна людині!

У ліцеї № 125 відбувся пам’ятний захід, приурочений до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи – події, яка назавжди змінила хід історії та залишила глибокий слід у серцях мільйонів людей.
У зворушливій атмосфері учні та вчителі згадували трагічні події квітня 1986 року, з сумом озвучувалися факти, підступність влади щодо інформування населення, статистичні дані наслідків Чорнобильської трагедії та вплив бойових дій на екологію.
Згадуючи про події катастрофи, учасники заходу вшанували хвилиною мовчання героїв-пожежників, робітників, свідків, життя яких обірвалося в полум’ї зруйнованого реактора; а також усіх, хто пожертвував собою під час війни.
Особливого змісту цей захід набув у контексті сьогодення. Адже нині Україна знову переживає випробування – війну, яка щодня нагадує про крихкість життя, небезпеку техногенних загроз і ціну людської безпеки. Події останніх років засвідчили: навіть у XXI столітті світ не застрахований від трагедій, а відповідальність за мир і збереження довкілля лежить на кожному з нас.
Цей день залишив у серцях ліцеїстів не лише сум, а й глибоке усвідомлення того, що пам’ять формує нашу свідомість, а єдність – наше майбутнє.