Як ми «На перші гулі» ходили…
Весна – це пора цвітіння, оксамитових барв і натхнення. Пора романтичних подій, які несуть у світ ніжність і кохання. Мабуть, саме весна спонукала художників малювати, поетів писати, а всіх людей – любити. Свято жіночності, чарівності та краси – це також історії кохання…
Тож свою історію почуттів, у виставі С. Васильченка “На перші гулі”, втілили в життя неперевершені ліцеїсти-старшокласники, креативний творчі та професійні учитель української мови та літератури – Мархель Л. Ф., музичний керівник – Собко С. М., заступник директора з НВР – Васіна Т. В.
Національний колорит, у поєднанні з сучасними мелодіями й танцями, об’єднав минуле й сучасне, сцену й зал, вигадку й дійсність, і схвилював кожного глядача до глибини душі. А сама вистава чудовий зразок водевілю, сповненого невимушених, дещо комічних ситуацій, жартів, дотепів, народних пісень, прислів’їв, приказок.
У святково-радісній стихії яскраво розкрились ніжна душа, палке серце і великий розум головних героїв. Персонажі – втілення яскравого українського національного характеру, чарували і захоплювали своєю правдивістю, красою, добрим гумором. Українські танці, ігри, пісні створили атмосферу справжнього театрального дійства і подарували всім присутнім святковий настрій.
А сонячні усмішки і найщиріші побажання стали найкращим подарунком на початку весни!
Весна іде, а з нею ПЕРЕМОГА!